ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА

КОРОТКА ІСТОРІЯ ПРО ТРАГЕДІЮ,

ЯКА НАЗАВЖДИ ЗАКАРБУВАЛАСЯ В ПАМ’ЯТІ

Події цього дня стали однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС пролунало два вибухи. Спалахнув реактор, в якому у той час знаходилося близько 200 т урану. Крізь зруйновану обшивку радіоактивні речовини вирвалися назовні, отруюючи усе живе навколо в радіусі багатьох кілометрів.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації.

Але саме завдяки вогнеборцям, які жертвували своїми життями, вдалося запобігти водневому вибуху, що міг відбутися, якби реактор продовжував палати. Згодом підрахували, що загальна радіація ізотопів, викинута тоді в повітря, була в 30 разів більшою, ніж під час вибуху атомної бомби в Хіросімі, і першими, хто відчув її на собі були працівники станції та рятівники.

Одразу після аварії було опромінено понад 8,5 мільйонів людей і забруднено 155 тисяч квадратних метрів територій. Навіть після того, як пожежу погасили, реактор ще кілька тижнів продовжував викидати неймовірну кількість радіації, доки його не засипали сумішшю піску, свинцю та бору.

Тим часом поки рятувальні служби боролися з безпосередніми наслідками катастрофи, решта населення ще й не здогадувались, наскільки страшна трагедія відбулася зовсім неподалік. Уряд СРСР старанно приховував аварію. Ніхто не організовував термінової евакуації, людей навпаки закликали не хвилюватися і продовжувати своє звичне життя, так ніби нічого й не трапилося.

Офіційне повідомлення про трагедію СРСР змусила зробити міжнародна спільнота, оскільки вже наступного після катастрофи дня у різних державах світу почали фіксувати аномальне підвищення радіації. Першою на сполох тоді забила Швеція.

Першого травня в Києві ще проводили масштабний парад, в якому брали участь тисячі людей, в той час, як рівень радіації там перевищував фоновий у кілька десятків разів. Усвідомивши масштаб трагедії, евакуацію все-таки розпочали. Людям говорили, що це тимчасовий захід і вони дуже швидко зможуть повернутися. Але більшість з них, насправді, назавжди залишали на отруєних територіях своє колишнє життя.

Їм забороняли брати практично будь-що, адже розуміли, що кожна з речей вже опромінена смертельною дозою радіації. Безліч домашніх улюбленців залишилися без господарів, кинуті віч-на-віч з жахливою катастрофою. З 30-кілометрової зони відчуження було вивезено 115 тисяч осіб. Згодом небезпечний реактор накрили бетонним саркофагом, який мав би запобігати подальшому забрудненню середовища.

Через 35 роки після аварії, з огляду на відсутність людей, на цій території утворився умовний заповідник. В чорнобильській зоні знайшла притулок безліч видів тварин та птахів, серед яких все частіше можна зустріти рідкісні види. І хоч територія ще не зовсім безпечна для постійного проживання, поодинокі люди починають на ній заселятися.

До зони відчуження нерідко організовують екскурсії, і бажаючих неймовірно багато. А журнал Forbes навіть включив це місце до переліку найекстравагантніших туристичних місць. Щороку, 26 квітня, весь світ згадує і вшановує пам'ять про загиблих.

ГРИВНЯ – КАРТА ПАМ’ЯТОК.

 18 квітня - Міжнародний день пам"ятників та історичних місць

Часто розплачуючись за чергову покупку в магазині, ми не замислюємося, що тримаємо в руках не просто

засіб платежу, що дозволяє нам купити певну річ.

Грошові купюри – такий же національний символ, як герб, гімн чи прапор країни, і навіть туристичне надбання, яке може надихнути на незвичайну подорож.

Пропоную Вашій увазі унікальну екскурсію по визначних пам'ятках, зображених на українських купюрах.

Банкнота 1 гривня:

На її зворотній стороні зображений град Володимира або іншими словами історичний центр Києва.

Звичайно, сьогодні це місце виглядає інакше.

Картинка, яку помістили на банкноту, зображує Київ кінця 10 століття, яким він був під час правління Володимира Великого.

Банкнота 2 гривні:

Те, що ви бачите на 2-гривневій купюрі – знаменитий собор Святої Софії.

Вірніше те, як він виглядав у 1036 році.

Софія Київська була зведена князем Ярославом Мудрим на тому самому місці, де остаточно розбили війська печенігів. Кажуть, що монарх, чиє зображення Ви можете побачити на лицьовій стороні банкноти, був похований у цьому самому соборі.

Банкнота 5 гривень:

Зображення на 5-гривневій банкноті пов'язане з Іллінською церквою, що знаходиться у селі Суботові Черкаської області.

Цю споруду звели у 1653 році за наказом Богдана Хмельницького.

Згідно із задумом, храм повинен був стати родовою усипальницею і місцем вічного спокою гетьмана, тут його і поховали 1657 року.

Але через 10 років чигиринський староста наважився потривожити останній притулок Хмельницького, зруйнувавши його могилу і знищивши прах.

Банкнота 10 гривень:

На зворотному боці українського «червінця» розташувалася Києво-Печерська лавра – візитна картка столиці.

Ця споруда незмінно пов'язана з особистістю Івана Мазепи, чий портрет ви можете побачити на купюрі.

Гетьман Лівобережної України доклав чимало зусиль для того, щоб відновити храм.

Банкнота 20 гривень:

Реверс 20-гривневої банкноти відправляє нас прямо до Львова – до головного входу у Львівський оперний театр.

Ще донедавна Львівська опера було незмінно пов'язана з ім'ям українського письменника Івана Франка.

Однак у 2000 році театр назвали на честь Соломії Крушельницької, світова слава якої почалася саме тут. Зображення на купюрі, можливо, у найближчому майбутньому замінять новим.

Банкнота 50 гривень:

Якщо пам'ятаєте добре історію, то згадайте існування УНР.

Для роботи і прийняття важливих рішень, що стосувалися долі держави, тодішньому уряду і Михайлу Грушевському було потрібно спеціальне приміщення, роль якого в 1917–18 роках взяв на себе сучасний Будинок вчителя. Зображення цієї будівлі ви і побачите на звороті банкноти. Хоча сьогодні, крім педагогів і науковців, тут ніхто не засідає, але портрет Грушевського, встановлений у фойє, нагадує історичне минуле, яке пам’ятають стіни цієї будівлі.

Банкнота 100 гривень:

100-гривнева купюра на сьогоднішній день є найновішою з усіх українських банкнот.

У 2014 році її реверс вирішили освіжити і помістили зображення Київського національного університету ім. Шевченка – відомий Червоний корпус.

До цього на банкноті красувався краєвид Дніпра, що відкривається з Чернечої гори біля Канева.

А на попередньому зразку купюри знаходилося зображення Софійського собору та пам'ятника Володимиру Великому у Києві.

Банкнота 200 гривень:

На звороті 200-гривневої банкноти зображується в'їзна вежа Луцького замку.

Який зв'язок між Луцьком і Лесею Українкою?

Знамениту письменницю багато що пов'язує з цим містом.

Тут вона прожила деяку частину свого життя і написала перші «усвідомлені» твори.

До того ж, Леся Українка часто бувала у Луцькому замку і любила його.

Банкнота 500 гривень:

Купюра номіналом в 500 гривень – пущена в обіг тільки у 2006 році.

До цього у незалежній Україні банкнот дорожче 200 гривень не було.

На звороті 500 гривень знаходиться зображення Києво-Могилянської академії.

Вірніше те, як вона виглядала біля 300 років тому.

Сьогодні будівля трохи видозмінилася, але не стала менш красивою.

Банкнота 1000 гривень:

Купюра номіналом в 1000 гривень — наймолодша куп’юра, пущена в обіг 25 жовтня 2019 року.

Основне зображення лицьового боку – портрет видатного ученого та філософа Володимира Вернадського.

На зворотному боці надруковано зображення будівлі Президії Національної академії наук України.